Меню сайту
Наше опитування
Статистика
Total online: 1
Guests: 1
Users: 0
Пошук
Архів записів
- 2013 May
- 2013 December
- 2014 January
- 2014 March
- 2014 April
- 2014 May
- 2014 October
- 2014 December
- 2015 February
- 2015 March
- 2015 April
- 2015 September
- 2015 October
- 2015 November
- 2016 January
- 2016 September
- 2016 December
- 2017 February
- 2017 May
- 2017 July
- 2017 October
- 2018 February
- 2019 May
- 2020 January
- 2020 February
- 2020 March
- 2020 May
- 2020 August
- 2020 October
- 2020 November
- 2020 December
- 2021 February
- 2021 March
- 2021 April
- 2021 August
- 2021 September
- 2021 October
- 2021 November
- 2021 December
- 2022 January
Друзі сайту
Психологічна підтримка учнів під час
навчально-виховного процесу
Психологічна підтримка – це один з найважливіших чинників, що визначають успішність дитини. Як же підтримати учня?
Справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, можливостей, позитивних сторін дитини. Підтримувати дитину – значить вірити в неї. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають немало нагоди, щоб продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль. Інший шлях – навчити підлітка справлятися з різними задачами, створивши у нього установку: «Ти можеш це зробити».
Щоб показати віру в дитину, потрібно мати мужність і бажання зробити наступне:
забути про минулі невдачі дитини;
допомогти дитині знайти упевненість у тому, що вона зможе справитися з даною задачею;
пам’ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.
Існують слова, які підтримують дітей, наприклад: «Знаючи тебе, я упевнений, що ти все зробиш добре», «Ти знаєш це дуже добре».
Підтримувати можна за допомогою дотиків, спільних дій.
Пам’ятайте основні принципи психологічної підтримки:
Надайте дитині увагу (цікавтеся її настроєм, станом здоров’я, проявляйте турботу про її потреби).
Виражайте учневі готовність допомогти і допомагайте в різних питаннях, що турбують.
Розказуйте про свій досвід подолання певних проблем, де це доречно.
Прагніть виражати упевненість у власних силах, не лякайте провалом.
Самі постарайтеся регулювати своє хвилювання і не переносити його на дитину.
І пам’ятайте: найголовніше - понизити напругу і тривожність дитини і забезпечити відповідні умови для занять.
ШАНОВНІ ВЧИТЕЛІ!
• Поставтесь до педагогічної праці, як до головного змісту Вашого життя. Створіть у собі вчителя!
• Будьте ерудованими, відмінно знайте свій предмет, цікаво та доступно викладайте навчальний матеріал.
• Умійте поважати кожного учня і бачити в ньому особистість.
• Умійте керувати власними емоціями та розвивати позитивні почуття до дітей.
• Навчіться любити дітей. Люблячи їх, не заробляйте дешевого авторитету всепрощенням, невимогливістю – це балує дітей.
• Будьте справедливими, розумійте своїх учнів.
• Будьте вимогливими до себе, самокритичними, не порушуйте педагогічну етику.
• Умійте терпляче виправляти помилки – думки, дії, вчинки; навчіться переконувати.
• Будьте ввічливими, доброзичливими, життєрадісними, людяними.
• Хай завжди учні бачать у вас старшого друга, порадника, людину, яка підтримає, зрозуміє, дасть пораду.
• Ніколи не принижуйте людської гідності дитини, будьте непримиренними до подібних дій Ваших колег.
• Станьте вимогливими та будьте витриманими у стосунках з учнями.
Пам’ятайте, Ви – основний приклад для наслідування…