Реалізуючи свої права, намагайся поважати права інших, поставити себе на їх місце. Спробуй зробити це – і ти побачиш, як зміниться світ і люди, що тебе оточують.

Права кожної людини закінчуються там,

де починаються права іншої, і кожна

людина повинна поважати права іншої людини.

(Посібник для початкового вивчення прав людини «Перші кроки»)

Людям різних національностей, різних можливостей, різних віросповідань і різного кольору шкіри – рівні

права.

Це один із основних принципів Загальної Декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН в 1948 році. Права людини починаються з прав дитини.

Ти маєш усі загальнолюдські права:

• на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку;

• на захист здоров’я та медично-санітарне обслуговування;

• на захист від поганого поводження, від відсутності турботи з боку батьків або тих, хто забезпечує за тобою догляд;

• на захист від жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність людини, видів дій чи покарання;

• на захист від будь-якого покарання;

• на захист від сексуальних домагань;

• на проживання з батьками та на підтримку контакту з батьками у разі їх розлучення;

• на вільне висловлювання поглядів з усіх питань, що стосуються життя;

• на свободу думки, совісті, віросповідання;

• на особисте життя, на недоторканість житла, таємницю кореспонденції.

Це підтверджено в Конвенції про права дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН в 1989 році, яка набула чинності в Україні з 27 вересня 1991року. Цей документ був створений для того, щоб захистити тебе і надати якнайкращі умови для розвитку та реалізації твоїх прав.

У Конвенції підкреслюється, що ти маєш право на свою думку і на те, щоб її почули, право на те, щоб у вирішенні будь-яких питань, що тебе стосуються, твої інтереси враховувалися якнайкраще.

Тут тобі допоможуть:

Комітет сприяння захисту прав дитини (юридичні, психологічні консультації), тел. (044) 295-26-96

Міжнародний Гуманітарний Центр «Розрада» (психологічні консультації), тел. (044) 234-83-68

Департамент молодіжної та сімейної політики, тел. (044) 227-31-14, 228-56-31, 226-20-16

Громадська приймальня соціальної служби для молоді (безкоштовні анонімні, конфіденційні консультації

лікаря, психолога та юриста), тел. (044) 228-85-83

Всеукраїнський комітет захисту прав людини, тел. (044) 228-87-83

Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка», тел. (0362) 23-34-57, 23-43-48

Рівненський обласний центр соціальних служб для молоді, тел. (0362) 28-96-04, 28-07-43

Районний центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, тел. 3-00-28, 4-38-39

Служба у справах неповнолітніх районної державної адміністрації, тел. 4-37-43

Районний відділ внутрішніх справ УМВС. Кримінальна міліція у справах неповнолітніх, тел. 4-31-45

Як реагує дитина на порушення її прав?

• Їй стає важко спілкуватися з однолітками і дорослими (вона блазнює, б’ється, замикається в собі і тощо).

• Її турбує особиста безпека й любов до неї.

• Вона часто буває в поганому настрої.

• Може втекти з дому.

• Може вживати наркотики або алкоголь.

• Може заподіяти собі смерть…

Що батьки можуть зробити для своєї дитини?

• Пам’ятати, що дитина – це окрема особистість, яка має свої власні почуття, бажання, думки, потреби, які належить поважати.

• Забезпечити її фізичну безпеку.

• Навчити її казати «Ні», навчити захищатися, вміти поводитися безпечно.

• Негайно припинити фізичну і словесну агресію щодо неї та інших людей.

• Знайти час для щирої розмови з дитиною кожного дня. • Ділитися з дитиною своїми почуттями й думками.

• Пам’ятати про її вік та про те, що вона має особистісні особливості.

• Залучати її до обговорення тих сімейних проблем, які можуть бути для неї доступними.

• Залучати дитину до створення сімейних правил.

• Пам’ятати, що дитина поважатиме права інших людей, якщо її права будуть поважатися, якщо вона сама буде складати правила поведінки і нести за них відповідальність.

Твої права порушуються:

• коли не гарантована твоя безпека для життя і здоров’я;

• коли потреби ігноруються;

• коли стосовно тебе простежуються випадки насильства або приниження;

• коли порушується твоя недоторканість;

• коли тебе ізолюють;

• коли залякують;

• коли ти не маєш права голосу у прийнятті важливого для сім’ї рішення;

• коли ти не можеш вільно висловлювати свої думки і почуття;

• коли твої особисті речі не є недоторканими;

• коли тебе використовують у конфліктних ситуаціях із родичами;

• коли ти стаєш свідком приниження гідності інших людей.

Держава має обов’язок захищати тебе від усіх форм насильства і жорстокого поводження!

Усе, що тебе принижує і робить тобі боляче - порушення твоїх прав.

Не терпи цього!

Не залишайся наодинці зі своїми проблемами!

Головне, знай – безвихідних ситуацій немає!